На YouTube-каналі журналістки Раміни Есхакзай RAMINA вийшов новий випуск, головним героєм якого став ветеран російсько-української війни, автор проєкту “Відвал ніг” та колишній холостяк Олександр Терен. Уперше в історії шоу “Холостяк” глядачі почують подробиці проєкту з перших вуст — як від головного героя Олександра, так і від колишньої учасниці Раміни. У випуску йдеться про те, чому Олександр погодився на участь у проєкті, чи були інтимні стосунки під час зйомок, як він пережив хвилю хейту після завершення, отримував погрози й прокльони від глядачів. Також Олександр Терен чесно зізнається, чи тримає образу на шоу «Холостяк».
Про неготовність до нових стосунків перед участю у шоу “Холостяк”
Одне ж іншого не виключає, можна бути не готовим до стосунків в якийсь період. Інтерв’ю з Машею ми записували, якщо не помиляюсь, восени. Три чи чотири місяці пройшло. І, звичайно, я теж живу, розвиваюся, змінюю свої думки. Це не виключало того, що я міг знайти собі обраницю. Чому ні, якщо це проєкт про кохання? Тому, звісно, я, погоджуючись, розумів, що це може трапитись.
Про мізогінність проєкту
Проєкт багато хто, особливо феміністичні рухи, вважають дійсно мізогінним. Але по факту ж мене більше обирають, ніж я когось. Я стою як на помості, до мене всі підходять. А це він такий? Олександр Терен? Кажуть: “А що, Чмерковського не було? Можете хоча б Салема показати?” Я стою як пес останній у питомнику, хвостиком вихляю. “Очі такі добрі, усміхається. Ну, прикольний. Хай хоч такий буде”.
Про те, що дозволено холостяку
Я ні в чому себе не обмежував в плані свого життя: тренування, друзі. Звісно, це все значно скоротилося, тому що зйомки забирали багато часу: реально були періоди, де тиждень зранку до вечора знімали. Але я фактично жив своє життя, приїжджав до себе додому, сам собі готував їсти… Але все спілкування з дівчатами було виключно в кадрі. Для того, щоб не загубити нічого й не сказати нічого зайвого.
Чи є сценарій на проєкті “Холостяк”?
Скажу відверто: був момент, коли ми розмовляли про те, щоб нікого не обирати. Я сказав, що це про чесність. Давайте, якщо ми цей сезон робимо соціальним, чесним, вийдемо з такої комунікації, що дійсно — за два місяці, навіть хоч би там було 100 дівчат, нікого не обирати — це нормально.
Про стосунки з фіналісткою після проєкту
Ми жили окремо. Протягом певного періоду ми дійсно спілкувалися, але я не можу сказати, що це було те спілкування, як на проєкті. Люди стикаються з реальністю — після проєкту вже немає такого, що тобі треба обов’язково прийти на це побачення, що тобі треба обов’язково бути там чи в іншому місці. Ось в тебе є нова реальність, нове життя, продовження того життя, яке було до проєкту…
Якщо чесно, мені складно взагалі сказати, що ми були разом. Тобто ми не так часто бачились і в нас не було якихось суперблизьких стосунків після проєкту.
Про тілесні побачення
Насправді дуже складно — і дійсно нетипово, і дискомфортно. Звісно, це не так, як ми тут: зараз — навіть три камери, мало людей. А там — здоровенна знімальна група, можливо, 15 людей, і всі дивляться просто в камери на тебе. І ти бачиш ці погляди й думаєш: “Що робити?” Намагаєшся максимально абстрагуватися. Періодами це вдавалося, періодами — дійсно ні.
Про найскладніше на проєкті
Напевно, дійсно, найскладніше — це завжди прощатися з кимось. Я в цілому така людина, якій дуже складно сказати “ні” комусь. А тут ще потрібно не просто сказати “ні”, а “прощавай”. І мені ніколи не хочеться ображати когось. Тож мені складно реально давалися ось ці прощання. Дивитися, як дівчата плачуть, оці сльози… І мені ставало не по собі, бо фактично я є причиною суму, цих сліз, поганого настрою. І, звісно, я це брав на себе. Тому щоразу до кожної церемонії підходив як до каторги.
Про ПТСР після проєкту “Холостяк”
Так, на жаль, війна позбавила мене ПТСР. Вірніше, не позбавила, а не дала отримати ПТСР, але проєкт “Холостяк” дав таку можливість. Ось тому довелося переживати це вже не після війни, не після бойових дій, а після дій у “Холостяку”. Як на мене, треба медаль видавати всім за проходження “Холостяка”.
Про емоції після завершення проєкту “Холостяк”
Чесно кажучи, я навіть на війні не відчував таких емоцій і не мав подібних відчуттів через таку кількість ненависних коментарів, якихось погроз. Здається, що це весь світ в тобі кричить, щоб я здох, бо не обрав дівчину. Якась дівчина покинула проєкт, і комусь це не сподобалося, хто дуже вболівав за неї. Коли щось не так сказав, будь-яка похибка — люди одразу тебе розпинають.
В мене загострене відчуття несправедливості, тому мені було боляче від цього. Боляче розуміти, що багато з тих речей, про які говорять, є неправдою. Або люди не до кінця знають, бачили, що відбулося в проєкті, або це навіть важко назвати критикою, це просто ненависні коментарі. Нуль критики, але надсилалися обзивання, лайка в бік моєї сім’ї тощо. Тому мені було боляче, неприємно, я був злий, агресивний, дуже багато чого не хотілося робити. Це такий переддепресивний стан, власне, тому я захвилювався і звернувся до психотерапевта. Бо зрозумів, що ще так трошечки — і я вже, напевно, не витягну сам. Тому ми попрацювали трошки, я зрозумів, що до депресії ще далеченько, але було складно.
Про критику та соціальну роль ветерана
Була критика, що я не так воював, наприклад. Була критика, що я не там воював, не так ноги втратив. Це не стільки критика чоловіка, як критика соціальної ролі ветерана. Тож дійсно, це теж я сприймав і на цей манір. Хоч би як це звучало гучно, я турбуюся не стільки за себе особисто як за ветерана, скільки в цілому за ветеранську спільноту. І мене турбує ось цей позитивний образ ветерана, що його потрібно вибудувати в суспільстві.
Олександр Терен про те, чи був секс на проєкті “Холостяк”
Звісно, що ні. Я ні з ким не залишався. Сексу не було ні під час проєкту, ні після.
Олександр Терен про рішення щодо участі в “Холостяку”
Якби я знав, що там буде далі, то ні, я б не погодився. Через всі події, які відбулися.
Олександр Терен чесно відповів, чи є в нього образа на переможницю та проєкт
Образи як такої немає. Просто немає бажання далі проводити якісь паралелі з цими людьми. Для мене проявилося багато чого. Не все те, що на екрані, не все те, що перед камерами, є насправді.